У 1869 році стараннями боголюбивих рудничан був зведений дерев’яний храм на честь Воскресіння Христового. Простояв він у Рудницькому до 1987 року попри всі перипетії історії, та був зруйнований на зорі перебудови. А через півроку такі ж храми почали відновлювати по всій території колишнього Радянського Союзу.
Рудницьке – давнє козацьке село. Перша церква на честь Христового Воскресіння була збудована у 1712 році, яка прослужила для рудничан понад півтора століття. Храми того періоду – часів Гетьманщини – визначалися тим, що були невеликі за розмірами. Церкви мали одну або, частіше, три бані по одній осі, що стрімко здіймалися в небесну височінь. Нова ж церква була більш простора, з одним сферичним куполом, а над притвором височіла дзвіниця зі шпилем, що вінчався хрестом. Рудницька споруда дещо нагадувала кам’яний храм у Гостролуччі загалом це було наслідування тогочасної Петербурзької архітектури. До 1930-х років у храмі здійснювались богослужіння, а потім його використовували як зерносховище. Знову залунала молитва у церкві вже у 1942 році, під час німецької окупації. Ще у 1950-му храм поновлювали і огородили новим парканом, але через певний час його закрили.
За переказами очевидців, у 1987 році церкву обмотали тросами і розтяти тракторами. Через кілька місяців політика КПРС змінилася і подібні храми почали відроджувати. Але в Рудницькому вже не було чого відбудовувати. Коли рудничани вирішили відновити церкву, то для богослужінь їм стало служити приміщення старої школи. Але бажання збудувати типовий храм на місці старої церкви не залишало людей. І ось спільними стараннями селян, влади і настоятеля церкви нині в центрі с.Рудницьке височіє кам’яний красень – храм, який навіть чимось нагадує стару церкву. Зовнішні роботи завершені, і ми всі сподіваємося, що скоро настане той час, коли в середині нової, вже третьої в цьому селі, церкви залунає молитва до Господа.

Підготував настоятель Свято-Воскресенської церкви с.Рудницьке архімандрит ВАРЛААМ (Сметанін).
Баришівські вісті, 03 червня 2009 року