Громадські слухання. Об’єднання – не просто вибір

Громадські слухання. Об’єднання – не просто вибір

26лютого 2017 року в актовій залі Баришівського районного будинку культури відбулися громадські слухання, на порядок денний яких було винесене питання добровільного об’єднання Баришівської територіальної громади.

Заходу передувало проведення необхідних організаційних процедур: у відведені законодавством терміни в газеті «Баришівський вісник» було надруковане оголошення; ця інформація також прозвучала по радіо. Проте долею громади перейнялися аж... 18 осіб, котрі зареєструвалися для участі в слуханнях.

Депутат Баришівської районної ради А.О.Шевчук із болем у голосі констатувала пасивність баришівчан, пов’язану з непосильними платежами за комунальні послуги; засиллям інформації про можливість вторгнення російських військ; щоденним здорожчанням товарів повсякденного попиту; транспортною блокадою на Донбасі, що загрожує не лише відсутності енергопостачання... Реалії сьогодення так пригнічують волю людей, що вони майже не переймаються майбутнім. Об’єднанням громад – також, хоча це не повинно стосуватися депутатів селищної ради, участь яких у заході – обов’язкова! Насправді ж це було не так.

Проте громадяни Баришівки, у яких життєва позиція – протилежна більшості, взяли надзвичайно активну участь в обговоренні питання, котре є не простим вибором людей, а пошуком ефективних методів управління ресурсами громади.

Згідно з регламентом зібрання (після обрання головуючого й секретаря та членів лічильної комісії) свої думки з приводу добровільного об’єднання Баришівської територіальної громади озвучив очільник селища О.П.Вареніченко, котрий, в першу чергу, в питанні місцевої громади вбачає інфраструктуру та обгрунтований і прорахований розподіл коштів на неї. Бо, як показало життя, багато громад реалізовують себе, значна кількість – ні. І це тому, що земля поза межами населеного пункту не є власністю громади, немає й надійного джерела ресурсів. Наслідок – не всі села спроможні утримати самі себе. То чи готові вони до об’єднання за таких обставин? І чи спроможна Баришівка взяти весь тягар на себе, аби забезпечити гідні умови життя тоді, коли більшість мешканців регіону працює в Києві й сплачує там податки? А економічний фактор у цій справі – найголовніше!

Баришівський селищний голова О.П.Вареніченко також зупинився на діяльності сільських медичних і навчальних закладів, на які очікує невідомо яка доля. Без їх функціонування село не житиме, його мешканці мало вірять у власні сили та поширення свого впливу на хід реформ.

Проте дещо песимістичні настрої О.П.Вареніченка не розділили депутат Баришівської районної ради О.І.Ільченко, колишній очільник Баришівщини М.М.Коваленко... Вони погоджувалися з тим, що громадські слухання мають на меті рекомендаційний характер, але при такому ігноруванні заходу народними обранцями доля виборців не зміниться в кращий бік. Особливо наразі, коли активність сусідньої Березані здатна спричинити зникнення Баришівки як територіального центру України.

Начальник управління відділу освіти, молоді та спорту Баришівської райдержадміністрації В.В.Коцюрбій прийшов до висновку, що в «емоціях – багато помилок». Бо хто дав право знівелювати попередні напрацювання ініціативної групи, члени якої прорахували всі аспекти соціально-економічного розвитку краю? І чому так необхідно зосереджувати увагу на негативних прикладах об’єднання (село Семиполки Київської області), віддаляючи баришівчан від вимог сьогодення?..

Час ішов, дебати, інколи далекі від конкретних рекомендацій, тривали. Учасники зібрання Віталій Рижицький та Валерій Буйний відмітили «невпевненість ініціаторів» проведення процесу об’єднання громад, одночасно наголошуючи, що назад уже дороги немає, так само, як і часу. Хоча провести цю роботу необхідно без порушень законодавства та з урахуванням економічного фактора.

Анатолій Дронгаль висловив переконання з приводу того, що для створення нової громади потрібен сильний центр, у якому діятимуть місцеві, а деінде зареєстровані підприємства, діяльність яких сприятиме наповненню бюджету. Висловили свої думки Л.Я.Новицька. Н.О.Назаренко, В.Б.Новицький, виваженими були речі членів Всеукраїнського громадського об’єднання «Інститут «Республіка» О.В.Скиби та В.В.Гліжинського. Лейтмотив їхніх виступів полягав у тому, що втілення реформ місцевого самоврядування – незворотній процес, і не варто бідкатися наперед із приводу поразки, а краще подумати про кадровий потенціал. Доречним було зауваження головуючого зібрання Ю.В.Лагутіна стосовно звітів сільських голів у місцевому засобі масової інформації. Із їхніх слів – у селах усе добре, життя поліпшується, бюджети наповнюються. Проте ніхто не хоче об’єднати їх, а просто чекає на завершення каденції. А якби спершу «інвентаризувати» проблеми, а опісля – майно, бо гроші, окрім зароблених, не поступлять нізвідки. Та й субвенції – не панацея, фінансову проблему вирішить робота підприємств, створення нових місць для працюючих, реалізація товарів місцевого виробництва...

Учасники зібрання завершили свою роботу, хоча її ще вистачить для членів робочої групи, що діє при Баришівській селищній раді. Бо не варто допустити, аби долю баришівчан вирішив хтось інший. Вибір, і непростий, повинен бути за ними!

Марія Попруга

Кор. «Баришівський вісник»

скачать dle 10.5фильмы бесплатно
Добавить комментарий