Найдавніша історія баришівщини

У період розквіту білогрудівськоі культури у лісостеповій ЗОНІ, В Причорноморсько-Приазовських степах, панують скотарські племена індоіранської групи, частина яких займається землеробством, має високорозви-нену металургію. читати все



ОГОЛОШЕННЯ - БАРИШІВЩИНИ
- Повідомлення які мають не тематичний зміст будуть видалятися, автори таких повідомлень будуть додані в чорний список
- Не забувайте вказувати свій номер телефону, так з вами швидше зв'яжуться
- Не забувайте прикріпити фото / відео товару / послуги, так ви збільшите шанси продажу

Перша згадка про село Пилипче

Богдан Хмельницький прагнув схилити деяких польських і українських магнатів до підтримки вимог козацтва. У той час він заборонив козакам страчувати українських шляхтичів. У двадцятих числах травня послав листи до київського воєводи Януша Тишкевича, краківського воєводи Станіслава Любомирського, звертався до Ієремії Вишневецького, покладаючи на останнього особливі надії. Лист до князя був витриманий в тому ж тоні, що й листи із Січі до комісара Шемберка і великого коронного гетьмана Потоцького. У листі Хмельницький викладав причини, через які піднялося повстання; що не бажає братовбивчої війни та знищення шляхти; що не винуватий у вже пролитій крові та «замішанні» як «вірний слуга Речі Посполитої». Мовляв, усе відбулось з вини Чаплинського та інших, подібних до нього, польських панів і орендарів та їх дозорців на Україні, які довели до такого стану нестерпних і невимовних бід, коли смерть миліша за життя; що військові дії розпочав Потоцькийі який грозився викоренити всіх козаків; «щоб тоді за те, що з гетьманами коронними сталось, він — князь Вишневецький – не ображався і не гнівався і не наражався на небезпеку розділити долю коронних гетьманів, докоряв князя в жорстокості і просив кинути злу справу, гарантуючи йому життя, всі маєтності І слуг його милості». З цим листом (до нашого часу не зберігся) до Вишневецького було послано шестеро козаків. Посланці Хмельницького наздогнали князя, коли той прямував дорогою недалеко від Березані, і віддали йому листа. Князь прочитав його, спалахнув і розлютувався так, що наступного ж дня після прибуття посольства, 25 травня в четвер (після зелених свят), наказав постинати голови козакам. Це сталося на шляху між Войтовим І Пилиповим (Филиповим), що за дві милі від Березані. Гетьман, очікуючи відповіді, 22 травня прибув до Білої Церкви, де й довідався, що Вишневецький порубав його посланців. Цей випадок описав шляхтич Твардовський. З-під Березані Вишневецький спішно повернув на Лубни. За весь час шляху від Лубен він втратив половину війська і врешті пробився на Чернігівщину. читати все


Ретро Баришівка – I

смт.Баришівка Райпотребсоюз

смт.Баришівка Райпотребсоюз

Історичні/старі фото Барішівки частина 1

Історичні/старі фото Барішівки частина 2

Історичні/старі фото Барішівки частина 3

читати все


Стратегія розвитку міста Березань

Минулого вівторка у приміщенні Березанського Будинку культури відбулись громадські слухання з питань розгляду та затвердження ескізного проекту Генерального плану забудови м. Березань. Йому передувала нарада за участю керівництва міської ради, членів виконавчого комітету, містобудівної архітектурної ради на чолі з заступником міського голови з питань будівництва А.П. Вороною спільно з представниками Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст “Дніпромісто”, котрі займаються розробкою Генерального плану Березані – головним архітектором проектів УДНДІПМ “Дніпромісто” і головним архітектором проекту Генерального плану м. Березань Т.В. Губенко, керівником групи архітекторів В.Г. Ткаченко, головним спеціалістом-екологом В.Г. Мухою, інженером-екологом інженерно-планувального відділу Н.К. Сугак, інженером-економістом О.С. Манцевіч, архітектором А.В. Бучковським, – а також основним інвестором ТОВ “Асмир”. читати все


У ЛИСТОПАДІ 1846-го…

…Поки йшли клопотання про призначення Тараса Григоровича Шевченка на посаду вчителя малювання в Київському університеті, поет здійснив недовгу і недалеку поїздку на Лівобережжя. Це було під час другої подорожі великого Кобзаря на Україну. У своїй повісті «Прогулка с удовольствием и не без морали» Т.Г.Шевченко, оповідаючи про події, що відбулися невдовзі після приїзду з Житомира до Києва, говорить: «Поехали мы с Прохором (фурманом) в Бровары, ну и довольно, – воротиться бы назад и дело в шляпе. Нет, нужно было проехать в Оглав да завернуть в Барышевку навестить старого прокурора Бориспольца. Очень нужно!»
Справді, відвідини, очевидно, не вдалися, можна поспівчувати поету – в Баришівку він завітав тільки з обов’язку перед товаришем. Не виключено, що Шевченка спонукало до цієї поїздки те, що він почув про Бориспольця в Житомирі, а може, це було прохання когось із житомирських знайомих «старого прокурора», який колись тут служив.
Тимофій Никифорович Борисполець був батьком художника Платона Бориспольця Ц щирого поетового друга, земляка і товариша по навчанню в імператорській Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі.
У повісті «Прогулка с удовольствием и не без морали» олово «Борисполець» тривалий час друкували з малої літери, але засновникБаришівського музею Т.Г.Шевченка Василь Семенович Костенко дослідив, що це прізвище старого прокурора. Можливо, Шевченко спеціально приїздив до Баришівки за дорученням свого друга Платона. Відомо, що поет збирався відвідати Бориспольця ще раз під час наступної подорожі по Україні, але цьому перешкодили його арешт і заслання на десять років солдатом в казахські степи. читати все